без названия (hrono61) wrote in ukraine_russia,
без названия
hrono61
ukraine_russia

Смерть как главная свидомая перемога

Гимн Украины. Первоначальный текст Чубинского.

Ще не вмерли в Україні, ні слава, ні воля,    
Ще нам, браття українці, усміхнеться доля!.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!
   
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
   
Гей-гей, браття милі,
Нумо братися за діло,
Гей, гей, пора встати,
Пора волю добувати!
   
Ой, Богдане, Богдане, славний наш гетьмане,
Нащо оддав Україну москалям поганим?!
Щоб вернути її честь, ляжем головами,
Наречемось України славними синами.
   
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
   
Спогадаймо тяжкий час, лихую годину,
тих, що вміли умирати за нашу Вкраїну,
Спогадаймо славну смерть лицарства-козацтва!
Щоб не стратить марно нам свого юнацтва!


Итого имеем:
- ще не вмерли - 1 шт. (ожидание смерти)
- вміли умирати - 1 шт. (умирать надо уметь)
- славну смерть - 1 шт. (прославление смерти)

+ художественные варианты
- душу й тіло ми положим - 2 шт. (призыв к смерти)
- ляжем головами - 1 шт. (призыв к смерти)

И, самое грустное, что такое не проходит бесследно. У всех в памяти перманентные голодоморно-некрофильские торжества Ющенки, которые как-то незаметно перенеслись в детские игры и ритуалы (игры детей в голдомор в песочнице, некрофильские пятиминутки в школе и т.п.) Ну и свежий пример:

МОЛИТВА УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІСТА

Україно, Мати Героїв, зійди до серця мого, прилинь бурею вітру кавказького, пошумом карпатських ручаїв, боїв славного Завойовника батька Хмеля, тріюмфом і гуком гармат Революції, радісним гомоном Софійских дзвонів. Нехай душа моя в Тобі відродиться, бо Ти, Пресвята, все життя моє, бо Ти — все щастя.

Задзвони мені брязкотом кайданів, скрипом шибениць у понурі ранки: принеси мені зойки катованих у льохах і тюрмах, і засланнях, щоб віра моя була гранітом, щоб росла завзяття міць, щоб сміло я йшов(–ла) у бій так, як йшли Герої за Тебе, Свята, за Твою славу, за Твої Святі ідеї, щоб помстити ганьбу неволі, стоптану честь, глум катів Твоїх, невинну кров помордованих під Базаром і Крутами, в Кінгірі і Воркуті, геройську смерть героїв Української нації, Української Національної Революції — полковника Евгена Коновальця, Бассарабової, Головінського, Шухевича, Бандери та славну смерть Данилишина і Біласа, і тисяч інших незнаних нам, що кості їх порозкидані, або тайком загребені.

Спали вогнем животворчим усю кволість у серці моєму. Страху нехай не знаю я, не знаю, що таке вагання. Скріпи мій дух, загартуй волю, у серці замешкай моєму! У тюрмах і тяжких хвилинах підпільного життя рости мене до ясних Чинів. В Чинах тих хай знайду смерть, солодку смерть у муках за Тебе. І розплинуся в Тобі я, і вічно житиму в Тобі, ВІДВІЧНА УКРАЇНО, СВЯТА, МОГУТНЯ І СОБОРНА
.

В этом маленьком текстике, как и в гимне, та же насыщенная некрофилия, слово "смерть" упоминается 4 раза, в том числе:
- геройская смерть героев - 1 шт.
- славная смерть - 1 шт.
- сладкая смерть - 1 шт.
- просто смерть - 1 шт.

Перемога, чо.

UPD Напоминаю, что все перемоги складируются тут - peremogi 
Tags: культура
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for members only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 82 comments