Бібліотека Української Літератури у Москві (libukr) wrote in ukraine_russia,
Бібліотека Української Літератури у Москві
libukr
ukraine_russia

Щедрий дар сім`ї Новосельцевих

В. Григоренко

В державному закладі культури м. Москви Бібліотеці української літератури відбулася презентація колекції видань українських письменників Максима Рильського, Олеся Гончара, Юрія Мушкетика, Романа Іваничука, Івана Чендея, Василя Бабляка, Дмитра Павличка та інших майстрів слова з їх автографами. Ці та інші літературні реліквії передані в дар бібліотеці москвичами Сергієм та Іриною Новосельцевими — дітьми відомої перекладачки та популяризаторки українського красного письменства в Росії Ізіди Зиновіївни Новосельцової (1922-2000 рр.). А численні автографи — зворушливі свідчення поваги та визнання творчих заслуг перекладачки, завдяки якій у Москві побачили світ десятки російськомовних видань кращих творів української літератури другої половини ХХ сторіччя, поміж них — і славетний роман з драматичною долею переслідуваного радянською владою «дисидента» — «Собор» О.Т. Гончара.

Приймаючи безцінний подарунок, який був представлений в експозиції чергової виставки циклу «Російська україніка в фонді БУЛ. Дари», заступник директора бібліотеки В.Г. Крикуненко згадав про свої творчі зустрічі з провідною перекладачкою української прози, про її діяльну участь в роботі ради з питань української літератури, що діяла при Спілці письменників СРСР, звернув увагу на унікальний експонат — верстку першого видання «Собору», сторінки якого помережані численними виправленнями автора, а титульний аркуш красномовно позначений довірчим гончаревим написом: Ізіді.

Спогадами про Ізіду Зиновіївну поділилися брат письменниці Вадим Федорович Тимченко, її син Сергій та донька Ірина, які шанобливо зберігають свідчення маминих творчих звершень, зокрема, й єдиний чудом зацілілий примірник вже перекладеного «Собору», набір якого було розсипано в друкарні, а потім, вже за часів горбачовської перебудови, роман, наче казковий фенікс, постав у чудовому виданні книжкової серії журналу «Дружба народов» в перекладі І.З. Новосельцевої. Після чого почалося вже друге його життя і в Україні…

До речі, як засвідчили експонати виставки, з Олесем Гончарем перекладачка була знайома ще зі студентських літ у Харкові, а потім, у перші повоєнні літа, коли вже навчалася в Московському університеті, обрала темою дипломної роботи «Прапороносці». Читачі бібліотеки, що брали участь в презентації, з хвилюванням гортали сторінки цього документа епохи, витвореного тодішньою відмінницею, першою стипендіаткою премії імені В. Бєлінського. Творча доля назавжди поєднала її з одним із провідних українських прозаїків ХХ сторіччя. А стільки ще авторів завдячують перекладачці за те, що допомагала їхнім творам приходити до найширшої — всесоюзної, а потім і світової читацької аудиторії. Промовиста цифра: близько 17 мільйонів примірників книг українських письменників побачили світ у перекладах І.З. Новосельцевої. Як не вистачає сьогодні її завзяття та масштабу діяння на підупалій ниві українсько-російської літературної співпраці!

Чудовим мистецьким завершенням теплої бібліотечної зустрічі, що фактично вилилася в чергове засідання історико-культурологічного клубу «Родичі — Велика сім`я», став концерт ще одного талановитого представника родини Новосельцевих — Лариси, яка подарувала нам чудову добірку українських народних пісень у власному виконанні. Тих пісень, що в них так залюблена була Ізіда Зиновіївна.

www.mosbul.ru
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for members only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments